Покер планування – ступені двійки
Менеджер проєктів Кріс Форч’юін ділиться своєю простою і захоплюючою технікою під назвою «покер планування».
Про покер планування
Покер планування — це техніка, що дозволяє оцінити, наскільки великими є задачі з розробки одна відносно іншої. Оцінка відбувається в ігровій формі і за принципом консенсусу. Команда збирається на зустріч, пише на дошці історії користувачів і голосує за їх величину або значення за допомогою карток. Важливо, щоб на етапі оцінювання всі до останньої миті тримали карти сорочкою вгору — так вдається уникнути ефекту прив’язки, коли рішення одного учасника впливає на рішення інших. На картах написані числа — зазвичай це послідовність Фібоначі, яка демонструє, що невизначеність зростає разом зі зростанням складності задач (у розглянутій схемі використовуються ступені числа 2).
Для покеру планування розроюлено багато інструментів: колоди карт, паперові набори, навіть застосунки для Apple/Android. Наша команда слідує принципам простоти в аджайлі, тому ми вигадали, як розігрувати покер планування без усіх цих інструментів, а просто на пальцях однієї руки. Тож ось основи цього методу і способи, як адаптувати його для різних команд.
Основи
Основи «Ступенів двійки» надзвичайно прості. Вам потрібно лише щоб усі члени команди мали хоча б одну руку з п’ятьма пальцями. Кількість балів для розміру історії користувача відповідає тому, скільки пальців і як показує учасник голосування (балів стає вдвічі більше з кожним новим пальцем):
- Стиснутий кулак => 0 балів
- Один палець => 1 бал
- Два пальці => 2 бали
- Три пальці => 4 бали
- Чотири пальці => 8 балів
- П’ять розчепірених пальців (два в п’ятому ступені) => поза рамками
- Витягнута долоня, пальці стиснуті => пропуск.
Зрештою, в усьому, крім використання пальців замість карт, техніка «Ступені двійки» узгоджується з правилами звичайного покеру планування.
При цьому «Ступені двійки» довели свою простоту, якою вигідно вирізняються серед інших способів гри:
- Використання руки для оцінок спрощує і пришвидшує процес.
- Діапазон оцінок більший, ніж у послідовності Фібоначі (1-8 проти 1-5) — це дозволяє чіткіше розділити різні оцінки.
- Команда швидко перехоплює в фасилітатора контроль над часом нових оцінок. Вся атмосфера й режим планування за відчуттями нагадує дитячу гру «камінь-ножиці-папір».
- Ви можете проводити покер планування де й коли завгодно, адже для цього більше не потрібні інструменти.
Поради щодо застосування
- Коли розігруватимете «Ступені двійки» вперше, розташуйте числову послідовність так, щоб усі її бачили і ніхто не заплутався.
- Спершу радимо співвідносити один сторі пойнт з одним днем розробки — це зручно при плануванні розміру історії на одну ітерацію.
- Спробуйте хоч раз використати послідовність ступенів замість Фібоначі. Жодна з команд, з якими ми проводили покер планування таким чином, не попросила повернутися до використання послідовності Фібоначі.
Варіанти застосування
У своїй практиці я починав застосовувати «Ступені двійки» з описаних основ, та під час зустрічей команди часто змінювали техніку. Ось основні адаптації, які вони робили:
- Використовували вказівний палець для невеликих історій розміром в 0,5 бала.
- При пошуку консенсусу, коли основних оцінок було дві, консенсусом вважали середнє арифметичне. Наприклад, якщо ми приходимо до оцінок 4 і 8, обираємо 6 і не тратимо час на обговорення.
- Одразу відкладайте вбік великі історії користувачів (п’ять пальців), адже вони зазвичай не вміщуються в одну ітерацію. Їх слід декомпозувати чи переоцінити як епік по крупнішій шкалі, яка співвідносилася б із прийнятою дрібною шкалою. Наприклад, історія більшого обсягу на 20 балів має і справді бути в 10 разів довшою, ніж короткочасні дії на 2 бали. І не забувайте, що до послідовностей крупнішого порядку застосовуються все ті ж ступені двійки (10-20-40-80).
Приємного застосування «Ступенів двійки»!
Перекладено й адаптовано командою BrainRain за статтею Кріса Форч’юіна
